Твої вуста мовчали, серце говорило.
І очі відвернулись. Заховали біль.
Що з нами сталось? Осінь поділила
усе на пів. Забувся літа хміль.
Коли чекати в гості? Запиши годину.
Згуби годинник, і я теж згублюсь
у тій безодні, де була єдина,
куди навряд колись ще повернусь.
Світіться зорі! Ще комусь світіться!
Співайте птахи! Не рахуйте дні!
Якимсь щасливим від думок не спиться.
Думками завжди разом...на яву - одні.
Кидались в жар. Любили як могли.
Втрачали час, недолетіли.
І все було б нічого, якби так...
Але твої вуста мовчали, серце говорило.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747794
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2017
автор: Ксеня Шелест