Коли ми були молодими,
а ми ще й зараз молоді,
вважаєш як, то так і буде,
хоч досвід допоможе у ході.
Десь сивина ховалась або блисне,
та важливіший блиск життя в очах,
цікавість до нового, що не зникла:
дороги різні бачити і шлях.
Стали обережнішими кроки,
досвід поможе чи завадить знов,
але, як і тоді та завжди,
потрібною бува любов.
Любов в очах країни осяйних,
в очах батьків старих і молодих,
вона бігає і стрибає знов,
такою різною бува любов.
Тихенько входить у палату,
виходить – легше вже комусь,
як хворий чи поранений буває,
біль зникне - її приберуть.
Виростає вона із глибини
душі чиєїсь чи бринить,
зникають раптом усі тривоги,
а серце не щемить і не болить.
Нехай зникають болі і тривоги,
і буде молодість у душі,
а якщо так, то тіло допоможе
молоду душу і серце носить.
Час забирає щось, а ще будує,
з ним створюй і йому не заважай,
слова і думки формують долю,
майбутнє втілюють життя.
24.08.2017.
Фотографія автора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747812
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.08.2017
автор: Светлана Борщ