[i] [b][color="#cf1717"] Портрет в поезії?..
Не може бути!..[/color][/b][/i]
[i][b][color="#1d277d"]Овал лиця...Волосся пишна злива...
Шампунь...Старання...Хист перукаря...
Високий чистий лоб...І справжне диво
В розлеті брів... Помітні ще здаля
Вони - мов крила птаха у польоті,
Котрий привільно в просторі летить,-
Та носик здержує...В казковій цноті
Він щічки пестить...Ще приємна мить,-
Ціловані не раз вже милим очі,-
Чуттів безодня...Пломінь і жага...
Тріпочуть вії - лоскотунки ночі,-
Коли кохання крутиться дзига...
Далі,- воно...Жадане...Пишне...Ніжне..
Солодке вкрай...Цілунковий розмай!..
Той ротик... Він пробудить...Прийме...Вижне...
Прошепче "Мій"!.. Заведе душу в рай...
Посли любові... Пасмом вкриті вушка...
Шовкові мочки...Музика п'янка...
Гарячий шепіт...Зім'ята подушка...
Нестерпний шал зубів і язичка!!.
[/color][/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747821
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 26.08.2017
автор: Янош Бусел