Що за галас, що за гам?
Це бабуся крик здійняла!
Бо значної шкоди нам,
Міль-бешкетниця завдала!
Мабуть, капосна, вночі
В нашу шафу прилетіла.
Поточила речі всі,
Шерстяну шкарпетку з'їла!
Змарнувала хусточки́,
Шапку наскрізь просвердлила.
Скрізь дірки́ і дірочки́,
Ох і лиха наробила!
-А я думаю, що міль -
Не хотіла марнувати.
В неї інша була ціль -
Щось гарненьке змайструвати!
Ось, наприклад, дірочки́ –
На бабусиній хустині, -
Ніби гарні квіточки,
Що розквітли на картині.
Та й із шапки дідуся́,
Щось замислила зробити:
Геть погрижена уся.
А! Та це ж, напевне - сито!
А шкарпетка, …то вона,
Мабуть, дуже зголодніла.
В шафі ж бо їди нема,
Тож комашка її з'їла!.
Це вона старалась так,
Візерунки вирізала.
Хоч шкідлива, та однак
Міль маленьку - шкода стало.
Тож, у шафу я поклав
Їй смачнесеньку канапку:
-Їж, - сказав, -лиш не чіпай,
Більше хусточки і шапку!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747878
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 26.08.2017
автор: Світлана Семенюк