Не смій торкатись моїх крил!
Можеш удавати, що їх ти не бачиш.
Але ж вони - то доказ вищих сил.
Хоч через них так часто плачу.
Знайди в собі сміливості і йди
повз мене так, ніби не помічаєш.
"Така ж як всі, ведуть її сліди
туди, де кожен часто, як і ти, буваєш".
Пройди, не зупинись, не оглядайся!
Роби своє, тобі мною не стати.
Лиш крил моїх ніколи не торкайся!
Без тебе їм іще літати і літати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747911
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.08.2017
автор: Ксеня Шелест