ДОПОКИ

Не  думай,  що  чекає  завтра  нас,
Прийми  в  дарунок  день  ,як  нагороду,
Бо  найцінніше  ,  найбезжалісне  -  то  час,
Спивай  його,як  щедру  насолоду

Ми  місій  -розрахунків  діти  лиш,
І  маєм  відіграти  свої  ролі,
Тому,  літати  в  космосі  -  облиш,
А  зорі,  як  зривати...  то  поволі

Не  думай,  що  чекає  завтра  нас,
Воно  прийдЕ  без  згоди  на  "Чи  можна?",
Чиясь  замовкла  мантра,  й  парастас...
А  ти  на  сцені-  роль  понадвельможна

Розкішний  жест  підносить  тобі  час,
Прийми  в  дарунок  день,  як  нагороду,
Допоки  "  Його  світлість"  є  ще  в  нас-
Пірнай  в  любов,  у  радість  і  свободу.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747919
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.08.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова