Щедре літо по саду жоржинами
свій малює останній портрет.
Веселково поблискують лінії
мандрівних павучкових тенет...
Ще лопочуть зеленії оплески,
усміхається сонях рудий,
та в повітрі осінні вже проблиски
Шепчуть:скоро прийдуть холоди.
Любий друже, глянь, трішечки сонечка
Ще в твоїй залишилось душі!
МалА муза над нашим віконечком
Ще сплітає грайливі вірші!
Десь готує нам осінь багрянцевий
золотих своїх страз карнавал
в листях вивірка щіточкой глянцевой
на шляхетний запрошує бал.
Заберімо з собою у зиму весь
Цей хороший життєвий акорд
І відпустимо Світло це до небес
Серед холоду ніби екскорт!
Тетяна Прозорова
* вивірка- білка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747953
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2017
автор: Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)