Нічне небо зірками сяє,
як море бездонне,пірнути благає.
До нових планет у інші світи,
аж манить людину-до мене лети.
Я літньої ночі,диалюсь до гори,
до зірок я хочу-у інші світи.
Хочу знати,чи хтось там живе-
а може тепер,він бачить мене.
Зірки засяяли,ще яскравіше,
тепер стало,все мені,вже най ясніше.
Це хтось з планети,побачив мене-
він зараз на землю,привіт лбдям шле.
Наспрваді до них,я злітати не можу,
немаю ракети-а я дуже хочу.
На космічній ракеті,взлітать до небес,
до свої сусідів-до сусідніх планет
Але прийде час-будем літати,
сусідів з космосу будемо мати.
Один-одного ми,будем вітати,
та між планетами будем блукати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748041
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2017
автор: Бабич