Пробач, але з тобою ми п... перегоріли
Все сталося не так, не так як ми хотіли
І повні пристрасті - "бажати" та "кохати"
Ми замінили на огидне - "вчитися прощати"
Пробач, я... так і не навчився хитрій тій науці
Ховав свій біль у стиснутім п'ястуці
А серце прагнуло літати в вишині
Та... Ні...
Пробач, що більше сил немає намагатись
Сліпим туманом після ночі прикидатись
І сподіватись, що колись повернеться вогонь
Щоб знову пить росу с твоїх долонь
Пробач, пробач... Пробач ще тисячу разів
Що я не зміг, не вибачив, не дотерпів
Та я не вмію жити не віддавши все
Хай попіл бора в море віднесе
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748204
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2017
автор: Вадим Кравець