Тече річечка стрімка,
Немов пісенька дзвінка,
Як метелик, я спішу,
Ой, здається, вже лечу.
Мене всі, звуть, – Кря – кря – кря,
Веселиться, вся сім`я,
Ой красиві ж, маленькі,
Оченятка хитренькі.
Я найстарший серед них,
Вмить позаду почув -» Пчих»,
Потім -« Кря - кричить здаля,
Загубилося маля.
Я голівку повернув,
Радо крильцями махнув,
Йде доріженька, аж вниз,
Там горбочком, лежить хмиз.
Всі хвости, враз догори,
То немов, прожектори,
Гілочки, сухі хрустять,
Я рахую, знову п`ять.
Все в порядку,значить тут
А той хмиз, наче батут,
Ну нарешті водиця,
І зелена травиця.
Як це добре, літечком,
Ряска вся намистечком,
Вмить плескаєм по воді,
«Ой, кря, кря!» - тішусь собі.
23.07.2017 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748211
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2017
автор: Ніна Незламна