[i]Я одержима музикою, одержима тобою.
Звуками слів твоїх, звуками подиху.
Щастям твоїм одержима, твоєю журбою,
Синьо-блактитним поглядом і ніжністю дотику.
Нехай осудять по-новому, осудять знову
Родичі, друзі, знайомі кидають прокльони.
З ночі до ранку і з ранку до ночі веду розмову,
Розмову таку, за яку зневажають мільйони.
Я одержима тобою, твоїм коханням,
Я одержима цим світом, його красою,
Нащо ви, люди, іншим несете страждання,
Тільки за те, що хтось інший не згідний з тобою.
Люди без рамок - вільні ! Не в рамках сила!
Сила в терпінні, виборі, рішенні... і в любові!
Я підіймаюсь в небо і розправляю крила,
А їх ламають, і в'яжуть, і б'ють до крові!
Люди готові вбивати! Вбивати людей!
Тільки за те, що хтось не живе як "треба" !
Я обійму тебе... пригорну до своїх грудей,
Я вже не можу цей світ уявити без тебе.
Я одержима тобою і одержима волею!
Волею слова і діла ... волею, щоб любити.
Мабуть, колись я ще буду пишатися долею.
Ну а зараз... зараз хотілося б просто жити.
24.12.2016[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748319
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2017
автор: Анна Януш