А птиці, хочеш чи не хочеш, відлітають
І хочеш чи не хочеш - повернуть,
По них літами соти заповняють,
Шукаючи у неба вищу суть
Цвітуть жоржини, айстри попід плотом,
Спивають промінь ранішньо- скупий.
У них своя, незвідана скорбота,
Лиш нахились , вдихай її і пий.
Підуть дощиська , куртки, парасолі,
Останній спалах, свічок- хризантем...
Питатимем у гороскопів долі,
У небі кимось викладених схем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748443
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.08.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова