Військова форма і посмішка стальна,
це твій портрет-наш генерал "ОСА".
І цей портрет у тебе на могилі,
там молодий і впенений ти сили.
Ось рік минув,як ти вже на небі,
але ми не забуваємо за тебе.
Недавно в інтернеті ,інтервю твоє переглядав-
повір,сльзи в очах і біль в душі тіло сковав.
І це не пусті слова,щоб слухали мене-
цей факт доказує,що ти з нами живеш.
Бо позабути героїв не можливо,
якщоб люди мовчали,небо б говорило.
Ти будеш з нами назавжди,ти знай-
хоч і на небі,але нас і далі захищай.
Герої не вмирають-це не пусті слова,
хоч ти на небі,для тебе не закінчилась війна.
Тихо й крізь сльози,привітаюся тобі-
Слава Україні-герої ви мої.
Може показалося,а може і почув,
Героям Слава-народ за вас герої не забув.
Тож вічна память-Володя тобі,
ми дякуємо,що ми оталися живі.
Життя своє віддав,за нас усіх-
не кожен з нас, таке зробити б зміг.
І на могилі прапор,вітер колихає,
такі як ти, герої не вмирають.
Там з неба,ти і далі нас оберігай,
від не гараздів всяких,Україну захищай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748460
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2017
автор: Бабич