Про все разом… і ні про що,
Для чогось мед… якийсь поріз.
Не впитись… Санчо, казна-що,
Кого ж це ти довів до сліз?
Мо, кіт нагадив й в позу став?
Авжеж найкращий захист напад.
Був гарним учнем й перейняв,
А там виною, всьому… Запад.
Друг не шпурляє в друга грязь,
Не кине камінь йому в спину.
У дебрі брате… не залазь…
Знайди… у гідності провину.
На тих хто в позі воду ллють,
З криниці… холод, до обіду.
Вгамуй себе… в зневазі суть,
І будь - здоров… в роботі Діду!
Й не втонеш друже у сльозах,
Не будеш лікуватись від порізу.
Воздасть Бог медом на вустах,
Гординя враз... відійде к бісу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748503
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2017
автор: Миколай Волиняк