Відпочивають ластівки на сонці,
Вмостившись чинно на підвішених дротах.
Стукоче дятел на малій сосниці,
Закукурікали ще півні на плотах.
І відізвались здалеку сороки,
Скречокуть у вільсі густій навперебій.
Пастух на стадо гейкає з толоки,
У кожного із них своя, умовна ціль.
Тільки життя дається раз прожити,
Якої б не досяг в польоті висоти.
Не сип з руки ти бруду до криниці,
Котра дала напитись чистої води.
31.08.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748504
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2017
автор: Валентина Ланевич