Народ казиться від усього -
Від сонця, холоду, дощу,
Від того, що запізно вдома,
Що слово добре не почув.
Що десь не відчинились двері,
Чи навпаки, що навстіж все,
Що сни вночі прийшли химерні,
Що вітерець дмухнув в лице.
Казяться люди від роботи,
Чи від нудьги, як міль в пальто.
Та всі казяться без любові,
Бо без любові всі ніхто.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748587
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2017
автор: Zanoza