Промінчик в середині нас,це відстань між нами.
********
Надихати себе,пів справи,до чого спонукає нас світ.
********
Думати красиво,посилювати фарби веселки.
********
Хвороба пресує свідомість гріха до чистоти спасіння.
********
Ворона каркає при небезпеці,людське каркання безпечності
не має.
********
Все унеможливлене стає свідком содіяного.
********
Кажуть "світ божевільний",можливо,коли мізки людства вивернуті.
********
Все,що вбиваємо ми,вбиває нас,ми кільця однієї спіралі.
********
Як би прикрість не дошкуляла людині,та впевненість її
не повинна бути в облозі світотворення.
********
Змія помінявши шкіру пам"ятає,що вона змія,людина
одягнувши мантію,втрачає пам"ять про своє минуле.
********
Шлях до Евересту в кожного свій.
********
Мозолі,згадка про інтенсивний рух в житті.
********
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748618
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.08.2017
автор: Плискас Нина