Тату, послухай мене.
Я так важко борсаюсь.
У темряві важко так борсаюсь.
Ти казав, що все у житті мине.
Я сильна, обіцяла, що впораюсь.
Тобі обіцяла, що впораюсь.
Чуєш, тату, скажи,
Здаватись чи йти?
Здаватись чи, в біса, іти?
Я прошу, іще раз підкажи,
Бо не бачу мети,
Не бачу тієї мети.
Я питаюся тату,
Яким із шляхів мені йти?
Яким із мільйона шляхів мені йти?
Та хай труднощів буде багато,
Я старатимусь мудрість нести,
Старатимусь мудрість твою нести.
Знаєш, тату,
Мені ночами сниться твоя посмішка,
Мені сниться твоя щира посмішка.
Як ти заходиш у мою кімнату
І ми разом стрибаємо на ліжках,
За руки тримаючись, стрибаємо на ліжках.
Тату, ти мене слухаєш?
Я так за тобою скучила,
Надзвичайно за тобою скучила.
Ти мені у душі досі щось рухаєш.
Твоя смерть мені в серце влучила,
У самісіньке серце улучила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748686
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.09.2017
автор: Чудна Пташина