Не хочу вночі прокидатись
І Місяця слухати біль .
Не хочу самотнім зостатись ,
На рани сипати сіль .
Не хочу сивим вже бути
І серце опале листвою .
Не хочу обличчя забути ,
Чудову усмішку твою .
Не хочу не щиро любити
І плавати десь в океані .
Вдень — мов би убитий ,
Вночі — мов у капкані .
Не хочу й чути півслова ,
Про те , як мене знаєш .
Якраз говорити нагода ,
А ти від мене втікаєш .
Не знаю , що вибиреш , друже —
Я з Місяцем буду співати .
Проходь , повз небо байдуже ,
Не треба туди заглядати .
Не траба боятись пораненнь ,
Часом будуть боліти ,
В сивих багато ще прагненнь ,
Потрібно лиш захотіти .
Знов пірну в руду Осінь ,
Омию серце листвою .
Чую ще літній промінь ,
Хитає знов головою....
02.09.2017 ©Стася
(Максим Стаськів)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748816
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2017
автор: Моряк