пропасти з усіх радарів,
щоб звідусіль просто зникнуть,
щоб чути лиш звук ударів
мотору свого й лиш звикнуть
до того, що все відсутнє,
що душу труїть і ранить,
і просто буть самобутньо-
щасливою без омани,
не плутатись в павутині,
де вражені всі хандрою,
і жити довік й віднині
щасливо само собою!
не ждать "подарунків" долі,
чіпляючись за "можливість", -
позбавитись всього болю!
пізнати свою важливість!
[До н.е.]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748839
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 02.09.2017
автор: Наташа Бруснікіна