Я ненавиджу язика,
Не розумію, я німого.
Дратує сморід лопуха,
Ну не сприймаю, я чужого.
Чужинська віра, звичаї,
І їхні… нрави дикі.
Несуть роздрагу у мені,
Бліді бо є… безликі.
Холуйська ницість дістає,
Коли харчить собака.
Терпіти гідність не дає,
В душі, я гайдамака.
Я древніх русичів правнук,
Дістала честь зневага.
В мені кипить козацький дух,
До свого в мене спрага.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748905
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2017
автор: Миколай Волиняк