Стимул,щоб жити у всього живого,
бажання жити і більше нічого.
Бажання жити-світится у нас в очах,
так як цвітуть дерева,весною у садах.
Коли гірські струмки,бурхливо мчать до низу,
й водою наповнюють ставки і ниви.
А гірський птах,взлітаючи у небо,
знає- на землю повернутись треба.
Іце двигун чи поштовх для життя,
з ним живуть всі,з ним живу і я.
Без цього поштовха вздригає все життя,
а люд земний душею й тілом весь вимре.
Від цього поштовха вздригає все життя,
а ще світлішає або чорнішає душа.
І всі чекаємо цей поштовх знову,
щоб крокувати,з цим життям у ногу.
Так і живемо,так і далі будемо всі жити,
чекати будем поштовх,щоб по житті летіти.
В житті цей поштовх,усі не замічають,
але усі по різному,цей поштовх називають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748985
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2017
автор: Бабич