Вірю Господу,
відчуваю, дасть мені
надію, віру та любов,
відчувати знову й знову...
Цвітом Душу оп'янить,
у політ її проведе.
Любо буде весняному вітерцю
купати цю красу.
Квітоньки Душі, як зіроньки,
кружлятимуть у танку Вічності.
Силою своєю він мене веде,
у далі кличе...
Мій внутрішній Світ
так і рветься назовні,
борючись з життєвою заметіллю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748994
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.09.2017
автор: Svitlana_Belyakova