Параноя

Їй  здається,  що  за  нею  стежать,
Що  полюють  на  її  сім'ю.  
Думки  про  зраду  чоловіка  душать,
Вбити  хоче  прокляту  змію.  

Мерещаться  постійно  дивні  тіні
І  шелест  листя  вибухом  здається.
Набожна  стала,  поклоняється  богині.
Кажу  тату  набью,  не  вірить  і  сміється.    

Коли  годину  слухавку  я  не  беру,
То  подає  до  розшуку  мене.
Думає  що  б'ють,  ґвалтують,  що  помру,
На  близьких  маячню  свою  жене.  

Я  думав,  що  це  надмірне  опікунство  
Та  зараз  розумію,  що  це  все  маячня.
Забирає  потихеньку  параноя  в  рабство,
Напала  на  сім'ю  невидима  .....  (чортівня)

16.8.17

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749143
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 04.09.2017
автор: Вадим Болдурат