Нікому не кажи, що там між нами:
Вогонь палає чи полоще злива,
Коли нещасна я або щаслива,
Якими серце повниться думками.
Те, що для двох, не виставляй ніколи:
Листів, подій, розмов або мовчання,
Всього, з чого складається кохання,
За що нам варто дякувати долі.
З нудьги чи ні, не обговорюй з кимось,
Не зраджуй нас порожніми словами,
Ніхто чужий не зможе стати нами,
А ми навряд чомусь у них навчімось.
Спитай у себе, говори зі мною.
Кохання, як і щастя, любить тишу.
Ми шлях свій разом знайдемо скоріше
Рука в руці, лишаючись собою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749312
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2017
автор: Марина Панфьорова