Осінь золотава

Багряніє  осінь  золотава,
Смутком  впали  в  серце  холоди.
Розбуди  прошу  мене  ласкава,
Від  печалі  люба  розбуди.

Ще  на  тебе  хочу  надивитись,
Не  скидай  убранок  до  води.
До  діброви  хочу  помолитись,
Дай  мені  ще  трішки  теплоти.

І  з  тобою  хочу  пожуритись,
Не  жени  у  вирій  череди.
Адже  зможу  часом  запізнитись,
Не  лишай  на  пам'ять  гіркоти.

Червоніє  обрієм  заграва,
Замітає  листячком  сліди.
Зупинися,  я  прошу  жовтава,
Натягни  ще  трішки  поводи.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749380
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2017
автор: Миколай Волиняк