(пам'яті татка Муригіна Олексія Степановича,який прожив 87 повних років,присвячую.9 днів,як його нема)
***
[b]Відбулася Альфа і Омега[/b]
[u]Дав[/u] Всевишній, потім[u] взяв[/u] чиєсь життя.
Мислить про цінніше
в житті треба,
Бо немає часу вороття.
Жив на світі чоловік ,
ім'ям Олекса.
Вдачею він був
прямий,святий.
Близькі називали його Божий.
Правильний був ,чесний,
не земний.
В шахті працював він у забої,
Марганець завзято добував.
А діток було у нього троє.
Із дружиною він все перемагав.
Працював в Північному кар'єрі,
Був спеціалістом вищий клас!
Нині ж він відкрив небесні двері.
І зненацька всіх покинув нас.
З жінкою прожив шістдесят років.
Душа в душу,з гумором дружив.
Сильними були шахтерські кроки.
Рідними й сім'єю дорожив.
Царствіє небесне й світла пам'ять
Чоловіку,татку,дідусю.
Хай тебе в сім'ю небесну приймуть,
Від всіх рідних щиро попрошу…
Відбулася Альфа і Омега
[u]Дав[/u] Всевишній, потім [u]взяв[/u] чиєсь життя.
Мислить про цінніше в житті треба,
Бо немає часу вороття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749455
Рубрика: Присвячення
дата надходження 06.09.2017
автор: Валентина Мала