Залиш мене на дощ саменький. Йди.
Уже і осінь всі квитки купила
На вересень. А потяг як завжди
Майже пустий. Чай подали. Сплатила
Цілуночком. Хто б решту розміняв?
Хто б гаманець усенький вкрав для мене?
А потяг осінь десь заколисав.
І листя знов залишилось зелене.
Та вітер фарби швидко ті розжене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749578
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2017
автор: Відочка Вансель