Ніжно взяв мене за руки,
Десь звучали скрипки звуки,
Чарувала музика - ця,
Бились гучно наші серця.
Нам не треба ніяких слів,
Соловейка лиш ніжний спів,
Він співав… аж заливався,
У коханні зізнавався.
Як далеко, справжні муки,
Не хотіла, нам розлуки,
Лиш » Пробач» враз пролунало,
То по серці мов кресало.
Соловей, неначе притих,
Чарівний, звук скрипки затих,
Сумні очі, так дивився,
У них ніби заблудився.
Вже благав - Не плач,лебідко,
На душі, розпач, так гірко,
-Одружитись не можу я,
Бо ж невільний, в мене сім`я.
Не кидай, тебе попрошу,
Під грудьми, я ж дитя ношу!
Він тікав, лиш погляд у слід,
Потік сліз і на серці лід.
2015р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749602
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2017
автор: Ніна Незламна