Я вже втомився від чекання,
Перемолився всім Богам.
Як манну жду своє кохання,
І вже нікому не віддам.
А то душа постійно плаче
І туга жме до болю горло.
Згубив я цінне щось неначе,
Без тебе стало пусто й голо…
Годинник бігає по кругу,
Та час стоїть немов знущання.
Хтось наче грає тужну фугу,
Цим випробовує кохання.
В думках з тобою розмовляю
І дихання стає частіше…
Живу тобою, бо кохаю,
Ти мому серцю наймиліша.
Я вже втомився від чекання,
Перемолився всім Богам.
Як манну жду своє кохання,
І вже нікому не віддам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749608
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2017
автор: Віталій Назарук