Дніпром як на південь плисти,
зупинку зробити вам раю
на Хортиці, біля води,
у серці козацького краю.
Колись отак стали на ніч
козаки й побіля причалу
заклали Томаківську січ,
що землю дідів захищала.
То все запорізька земля,
то край наших предків-козаків,
безмежні луги і поля
в багрянці – то маки, то маки…
Де річка-малючка біжить,
праворуч дніпрових порогів,
Томаківка чинно лежить
в безкраїх степах, край дороги.
Волами колись чумаки
за сіллю тут в Крим мандрували
і люди з тих пір на віки
село Чумаками назвали.
Мисливський ставок повний зір,
кафе із найменням „Козаки“
пригадую я до сих пір
і славу козацьку, і маки…
Як пісня дзвінка солов’я
навіки у серці єдина –
Томаківка рідна моя,
маленька моя батьківщина!
07.09.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749665
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 07.09.2017
автор: Олександр Мачула