***

Мої  бажання  повинні  стати  твоїми,
Мої  долоні  відчути  дотики  спеки.
Мої  чекання  мене  дощенту  спалили.
…далеко  до  ранку  повернень.

Вечір  прозріння  тільки  почався,
А  я  вже  зомліла  від  зізнань.
Стомлена  розгляданням  картин:
Мільйонний  кадр  залишився  позаду.
Попереду  сподівання  відчути  прохолоду.
Один  ковток  прозорої  води.
Один  свіжий  привітний  погляд.
За  нього  все  віддам,  здається…

Не  дивуйся  я  йду  повз  тебе.
Твої  зацікавлення  мене  вже  не  турбують.
Смішні  зацікавлення  на  втрачену  гідність.
Безглузді  прохання  повернутись.

Соромно  буває  всім…  крім  мене.
Вибач,  ти  теж  цього  не  відчуваєш.
Ти  смієшся  з  власної  недоречності,
З  моїх  спроб  бути  самостійною
В  твоїх  долонях  сміливість  щезне.
Я  в  розпачі  видираюсь,  ламаючи  нігті.
Але  знаю,  завтра  я  повернусь,
Щоб  відчути  щастя  бути
коханою
забутою
коханкою.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749719
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2017
автор: Солоніка