Я довго йшла до тебе. Та дійшла.
Я так стомилась. Стерла черевики.
Ось ми й разОм. Тебе я обняла.
Я знала, що й ти йдеш. Бо Бог великий.
Що в нас тепер попереду? Життя?
Є розуміння втрати хоч хвилини,
Коли не разом. Це серцебиття
Одне на двох кожнесенької днини.
Чому тепер? Де досі був? Як йшов?
Хіба не міг наосліп розшукати?
Та добре як. Бо ми знайшли любов.
Цілуй! Чи ще тепер тебе благати
Мене сто літ і зим процілувати?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749791
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2017
автор: Відочка Вансель