Якось приснилося мені
Що я тебе кохаю
І що пустять за границю
Ну точно не знаю
І не знає кум Гаврило
Він думку гадає
Ой чи пустять до Європи
Як клепки немає
Та хіба ж мене такі
Як усякий інший
В нас два вуха й голова
І тулуб побільший
До Європи недалеко
Рукою подати
А чи будуть там вони
Безхатченків брати
Голодранців там беруть
І це треба знати
Іван може до зорі
На них працювати
Робить може він у дві
А то й в три сієсти
А як вип'є до пуття
То що хоч наплести
На плести то це таке
І ще треба знати
Що за кожну там фігню
Тре відповідати
Треба віять і молоть
Джмеликом літати
Пану ноги обмивать
Лишнього не сказати
І якщо вже пощастить
То будеш ти паном
Не поїдеш на Вкраїну
Таким же бараном
По усьому світу
Всі народи різні
Вони можуть на печі
вирощувати грізлі
А Іванку не дають
Волики ростити
Щоби потім на них можна
Копійочку збити
В Україні зробити чесно
Просто не можливо
Легше вкрасти тихесенько
Та й тікати живо
А в швейцарські банки
Грошики вложити
Та до кінчика свойого
Спокійно дожити
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749979
Рубрика: Гумореска
дата надходження 10.09.2017
автор: Василь Літвін