Розірване тіло і нитку скрізь рани,
Протягує тіло твоє бездогане
Із солі заїзджених слів з соц мереж -
присипка з цензури й розписаних меж
Прибитий до стін, розтягнутих часом,
з розбитим чолом та досі з екстазом.
Прописую брудом і кров'ю свій зміст
«огида і злоба»- любий людський вміст
Та й навіть якщо на мені ці страждання - Воно все прекрасне,
воно до зітхання,
до трепоту в серці і болю в кістках.
Солодких губ гній, прихований страх,
ягняти мовчання, розбите бажання
Усе дороге мені -
самопізнання... Копання в собі ,до ранку всі ночі
а скельця світогляду все глибше у очі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750039
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.09.2017
автор: phobic recording