Поміж колючок створених життям,
На світ приходить квіточка родинна,
Проходять дні… Роки летять, летять…
Карбують крок години і хвилини…
Маленька квітка виросте в дівча,
Прикрасить все на дворі і у хаті.
Тоді дівчина, наче лелеча,
В політ піде в свої шляхи крилаті.
Можливо десь, а може саме тут,
Зустріне в світі власну половину.
І нові птахи квітами зростуть,
А їх батьки сховають пуповину.
Новенькі квіти – долі для батьків,
Любимі доні, наче пишні ружі.
Із них колись відродяться жінки,
Що до життя, як квіти не байдужі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750180
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2017
автор: Віталій Назарук