Приймай мене у невеликих дозах
Люби не тіки в горизонтальних позах
Шукай десь поза зоною мережі
Останє, що побачиш перед стрибком із вежі
Я твоє єдине чорно-біле
Від мене все, що лишиться у пам'яті осіле
Я твоє життя, я сама страшна ***
На паузах тільки там, де серце вже не стука
Пробіжка від реальності, буденні речі
Вламаю крила тобі, як розпрямиш плечі
В руках у тебе лиш шлях саморозрухи
І не старайся, получиш ше за лишні рухи
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2017
автор: phobic recording