Боже, дай мені дожити до тої хвилини,
Коли здохне вже останній ворог України.
І коли уздовж кордонів замовкнуть гармати,
І коли не треба буде іти помирати,
За одвічне своє право жити в своїй хаті.
Щоб не пхалися до неї москалі пихаті,
Ті, що звалися "братами" та в часи навали
На хресті своєї віри інших розпинали.
Бо кривава їхня віра у своїх тиранів...
Боже, дай мені побачить як помре останній!
У безсилій своїй люті, у кривавій піні...
Лиш тоді настане спокій у моїй країні.
А як здохнуть вороги, то разом з хазяями,
Хай здихають холуї і усіх до ями.
І запроданців туди, без зайвої шкоди.
Хай напишуть на усіх - то біовідходи.
Бо були такі в житті, такі ж після смерти.
Хочу бачити оце і щасливим вмерти.
Ю. Брайтон
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750245
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 12.09.2017
автор: Юра Брайтон