Муркоче радісно душа,
Як біля боку жінка-кішка.
І смуток в серце вируша,
Як спати йдеш один у ліжко.
Сум – це не смуток, це – біда,
Сум – це коли ятряться рани.
Сум хробаком людей з’їда
І зберігається роками.
Різниця в них завжди одна:
Сум залишає завжди рани…
А смуток – це життя струна,
Що часто грає кольорами…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750250
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.09.2017
автор: Віталій Назарук