Як легко можна щастя вбити!
Приший брехню про зраду їй,
Вона не зможе більш любити,
Тому що кинеш в душу гній!
I спогад першого кохання,
Що квітнуло колись й в зимі,
Навік зів`яне, й те пізнання
Засне і зникне десь в імлі.
А може ти таке і хочеш,
Бо сам “ у гречку” десь скакав,
Тому , святу любов толочиш,
ЇЇ в болото замішав!
Не зацвітуть зимою рожі
Не заспіває соловей,
Минуло літо, йдуть морози,
Ти вирвав серденько з грудей!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750305
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2017
автор: горлиця