Відлітала Душа…

*філософія  смутку...*

У  зірковості  шат,
Без  потреби,  в  нічну  каламуть
Відлітала  Душа,
Осягнувши  Всесвітню  Пітьму.

Не  до  Раю...  Чому?
Бо  до  Неба  ніхто  і  не  звав.
Так  буває...  Ромул
Рема  теж  без  потреби  вбивав...

Сльози  Вічність  проллє
На  засипані  рани  Землі...
Безнадійний  проект-
Передчасність  розпАду  на  тлін.

Незбагненних  Зірок
Коловерть  невблаганна  Небес...  
Все  здійснилося.  ОК.
Світ  довіку  залишиться  БЕЗ...


©  Copyright:  Серго  Сокольник,  2017
Свидетельство  о  публикации  №117091210924  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750354
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2017
автор: Серго Сокольник