Кохаємось, та не один вже рік,
Мій любий не в моїй живе країні.
Статечний, гарний, чуйний чоловік,
Дивлюсь – і в серці пісні солов’їні!
Сказав мені, що я його життя -
Я вірю цьому! Він – життя й для мене!
У серці й дусі є таке злиття,
Що думаю, воно благословенне!
Якщо це так, то зійдуться шляхи,
І буде далі в нас одна дорога,
А поки що думки, як ті птахи…
Молюся, кличу Бога до порога!
14.09.2017
Картина із Інтернету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750575
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2017
автор: Людмила Дзвонок