В осінній сон заглянув Листопад:
"Тук-тук, ти ще не спиш?
Я поцілую лиш..."
Короткий сон і ніч така скупа.
До Осені, багрянцями бентег,
Летів кленовий лист,
За пазуху скотивсь...
Лоскоче сни похмілля золоте.
Оголеній і заспаній уже,
Перина та м"яка -
Обійми вишняка, -
Хмільною хіттю ночі стереже.
Знічев"я, в сни загляне Листопад,
І помахом серпа,
Як туга проступа,
Розріже смуток спалахом розрад:
Не зрадь, прошу, не зрадь...
16.09.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750835
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2017
автор: Ліна Ланська