-А в мене совість... є?- якось спитав Козел.
Запитувать таке не прийнято тепер.
То ж на такі слова ніхто і не чекав.
Та отакі слова,видно, ніхто й не знав!
Та отакі слова ніхто й не говорив.
Та отаке ніхто й запитувать не смів!
Що совісті нема - доводилося чуть.
А це ж таке спитать?! Ну просто... що-небудь!
А тут ще ж і Баран запитує себе:
-Цікаво, чи у мене ота совість є?
Не буду дивувать, мій друже, я тебе.
Він в відповідь почув своє звичайне "Бе-е!"
Чомусь оці слова прийшли до мене в сні.
Веселими тоді здалися і мені.
Тепер уроком є вони усім-всім нам:
Над совістю замислились навіть Козел й Баран!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750940
Рубрика: Байка
дата надходження 17.09.2017
автор: Надія Башинська