[quote]Пані не слухає, келих за келихом
Перехиляє та все у нутро,
Косу закинула, мугикає пісеньку – їй все одно!
«Нетвереза пані Смерть» Шон Маклех[/quote]
О, пані Смерть, Ви знову зовсім п’яна.
Для чого Вам текіла чи коньяк!?
Ви ж, начебто, така жорстока панна.
Невже до смерті не звикнете ніяк?
Дивіться, панно, скільки в світі горя!
Людське життя в жорнах війни і зла.
Для вас тут вистачить і смерті, й крові, й болю.
Цим доля щедро землю полила.
Тож, пані Смерть, впивайтесь до нестями.
Для чого вам те бренді чи вино?
Людське життя крихке, як порцеляна.
Від Вас нам вберегтися не дано.
Сказала Смерть: «Гордитися тут нічим
Жахи ці – то заслуга не моя.
Наприклад, матір – стареньку рідну матір -
Кийком забили. І то ж була не я.
Чи, може, я маленьке немовлятко
Свою кровинку - в яму вигрібну?
Це ви все, люди, така «розумна» раса
Не можете закінчити війну!
Ви ж наробили вже знарядь для смерті,
Що вистачить і для наступних рас.
А час спливає, йде. І в круговерті
Сансари він працює проти вас.
Вже план по смерті виконано вами
На сотні літ. Самі собі кати»
Смерть злісно глипнула. Не очі – чорні ями.
Сьорбнула з келиха й продовжила плести:
« Я тут нікому більше не потрібна
Мене відправлять зовсім в інший світ
Та ще й клеймо поставлять відповідне
Мовляв, «не вміє…» зіпсують родовід.»
Ох, пані, пані, серце рвете моє.
Бо хтозна, пані, то чия вина.
Невже ж звичайної ми смерті недостойні?
Налийте, бармен, і мені вина.
Я озирнулася – убивці, генерали
Цим бар життя заповнений ущерть.
Від їх облич так моторошно стало
Очима їхніми сміялась нагла смерть!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750978
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.09.2017
автор: Валентина Курило