Коли серце не зможе терпіти у собі печаль
Заколиш його спогадом про вже забуте, та все ж заповітне
Не дай цим сльозам зхоронити, що було не жаль
Ще досі це стомлене серце уміє любити...
Не дай цим рукам захолонути від пустоти
Бо дух - ще нескорений, непримиренний
В людей має бути щось більше щоб просто піти
Відчуєш тепло і побачиш, який ти - нікчемний…
Не дай цій душі перенести у собі біду
Не варто чинити над нею жорстоку розправу
Хай ніч ця пройде і залишить по собі весну
З сумним ароматом, та все ж таким схожим на правду …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751032
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2017
автор: Lesyunya