Люблю блукати Стрийським парком,
вести́ з ним німий діалог.
Він мудрий…
- Знаєш,ще так мало зроблено.
- [i]Стережися, бо все минуще…[/i]
- Але ж і ти покорився осені.
- [i]В мене вона не остання.[/i]
- Хизуєшся?
- [i]Заздрю. Ти тлінна, наче отой листок,
що вчора брунькою звався,
а зараз спадає долу…[/i]
- Що тобі з нього?
- [i]А хто ж мене грітиме до весни…[/i]
(З першої збірки "Дзеркала". - Львів:Каменяр,1991)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751206
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.09.2017
автор: Сіроманка