Мій корабель дураків, вже давно уже поплив, я втратив надію тверезості і сил
Мене не знайдуть на відкритті могил, а побачать там купу знівечених рил
***
З глибин душі сурмлять довічні істини,
Звідки ти , хто ти є, куди ти?
Відкриваючи старі манускрипти читаємо: "-Звідки я, хто я , де Ти?"
Триптих щастя, любові та здравіє розірвуть дикарі з чужої гавані
Отже , насаджуючи комусь свої дивні ідеї, ми наче сунемо своє лице по Бродвеї
Значить, щоб зайвий раз дурниць не рухати, просто-напросто потрібно думати й слухати
І якщо заводити пусті полеміки, нас нещадно роздеруть світські енники
Увечері збудить тебе Афродіта, а на ранок вона скаже-це твої діти
У ночі Марс закличе до бою, а вже в день з тебе буде скирта гною
Тебе нагородять донатами субвенцій, хоча тобі всерівно до їхніх квітессенцій
В словах латинських "prudens" тобі запудрять мозок, зроблять дурним, і клац,замість знань світла - морок
Почув що "світ є злий" - у тебе вже мотив. Жінки, реклама , і ти уже "поплив".
Сьогоднішня епоха прагне змін? ну як впринципі завжди, в усіх поколінь
Все зврозуміло у світі давно
Світ є простий як А і О
akaminskyi (new88)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751307
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2017
автор: leolapis