З тобою знову ми на самоті
Дарує зустріч нам небалакуча осінь
Алея парку у вечірній німоті
Все потонуло у глибокім безголоссі
Твій тихий та магічний "ля мінор"
Усе навколо слуха зачаївшись
Краплин, що падають до долу - хор
Заплющу очі, кавою зігрівшись
"Мурахи" тілом пробіжать кудись
Спинився час... все навкруги завмерло
Думки хмаринкою здійнялися у вись
І все погане відійшло... померло
..........
З тобою знову ми на самоті
Твоя стара мелодія шумить роками
Ми стали інші, вже давно не ті
Та все як завжди поміж нами́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751331
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.09.2017
автор: Вадим Кравець