Піду собі як пілігрим

Збираюсь  подумки  в  дорогу.
Ось    тихо  встану  і  піду,                                
В  кав’ярні  посмакую  грогу          
І    все  про  все  тобі    скажу:                

Як  ранили  слова  колючі,              
Зрадливо  як  сміялась  мла,        
Від  болю  як  чорніли  очі
І  рвалась  на  шматки  душа…

Напевно,  сповідь    й    не  потрібна…  
Піду    собі,    як    пілігрим,
Нам  поруч  стало  не  сумісно,
Але    ж    і    бути    нема    з    ким.

Від    пустоти    в    душі    нудота.
Чому    не    хочу,    а    іду?
Я  знов  повівся  ідіотом…
Знов  повертаюсь,  бо  люблю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751442
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2017
автор: Г. Король